На вітчизняному ринку з’явилася супутникова платформа Vision TV- Viasat – перша в Україні, що отримала ліцензію в Нацради. Проте не з усіма українськими мовниками їм вдалося домовитися. Деякі канали хочуть, щоб їм платили за супутникову ретрансляцію.
21 квітня розпочала надавати послугу провайдера супутникового зв'язку компанія Vision TV (ТМ Viasat). Нагадаємо, що компанія Viasat вийшла на ринок у вересні минулого року, придбавши 50% українського оператора супутникового телебачення Vision TV (купівлю здійснила компанія Modern Times Group, власник компанії Viasat).
Vision TV- Viasat пропонує абонентам три базові пакети: Viasat Сімейний (48 грн.), Viasat Популярний (85 грн.) та Viasat Престижний (135 грн.). Як наголошує компанія, кожен з трьох пакетів є самодостатнім і дає можливість не приймати телебачення з інших джерел (ефір та кабель).
Представники каналу акцентують на тому, що з появою Viasat зміняться правила на українському ринку супутникового мовлення, адже Viasat – перша супутникова платформа, яка отримала ліцензію на мовлення в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення. Річард Капроні, директор компанії Vision TV – Viasat, вважає, що в Україну Viasat прийшов всерйоз і надовго, а відносини, які пропонують своїм абонентам «білі гравці», суттєво змінять ринок супутникового телебачення. «Сірий» продукт, який до цього був на українському ринку, це зовсім інша послуга: «сірі» продають тюнер і картку і забувають про свого клієнта. Наш підхід – побудова тривалих стосунків із кожним абонентом», - говорить Річард Капроні.
Лінією розмежування між «сірим» та «білим» ринком в компанії вважають ліцензію Нацради. А на зауваження, що в законі «Про телебачення і радіомовлення» немає прямої вимоги щодо отримання такої ліцензії супутниковими платформами, наводять інший аргумент: новій компанії, яка приходить на ринок, все одно необхідно легалізуватися. Своїх конкурентів, а це передовсім компанії «Поверхность СПОРТ-ТВ» і «НТВ+Україна», у Viasat називають «потенційними гравцями українського ринку», сприймаючи поки що Україну як останній «незайнятий» великий ринок Європи.
Власне, через це і рекламна компанія Viasat побудована на пропаганді самої послуги платного телебачення, ніж на пропаганді переваг саме цього супутникового оператора порівняно з іншими гравцями ринку.
«На першому етапі наша промокомпанія буде інформаційно-пізнавальною, - говорить Олександра Жолдакова, керівник відділу маркетингу. - Ми орієнтовані на пресу та директ-мейли, плануємо широко використовувати таку форму реклами в пресі: редакція сама пише статтю про ринок супутникового або платного телебачення, а ми даємо під цю статтю рекламу нашої компанії. Адже це справді нове в Україні – платне телебачення, і в багатьох виникає логічне питання, чому я маю платити і за що. У виборі видань будемо орієнтуватися на ті, де є телегайди - «Теленеделю» (понад 400 тис.), «Сегодня» плюс популярні локальні видання. У виборі видання нам були масовість та колір». На запитання, чому така поважна компанія як Viasat, заходячи на український ринок, вирішила вдатися до реклами економ-класу, пані Жолдакова наголосила: «Я би не називала нашу рекламу «економною», радше спрямованою». До того ж, запевнила вона, пізніше з’являться і білборди («...коли ми вступимо в стадію активних продажів»), а ще пізніше і – телереклама («за домовленістю з каналами-партнерами», як пояснив промотехнологію супутникового оператора Річард Капроні).
Пояснюючи потенційним абонентам, чому треба платити за телебачення, у Viasat називають три фактори: контент, картинку та доступність. «Найголовніше - зрозуміти, що ви платите не за канал, а за комплекс послуг, - наголошує Олександра Жолдакова. - У цей комплекс входить гарантія сервісного обслуговування абонентів, електронний програмний гід (EPG); автонагадування про програми, які абонент збирався подивитися; захист від дітей – чи, точніше, захист дітей від «дорослих» телепрограм».
Що ж до контенту, то виходу Viasat на ринок передувало маркетингове дослідження, яке мало на меті з’ясувати, чи готові українці платити за телебачення і за яке саме. Наслідками опитування в компанії задоволені: «Наше дослідження показало, що приблизно 50% від загальної вибірки готові платити за телебачення, бо якість телепослуги, яку вони мають зараз, їх не задовольняє, - говорить Яна Бойко, PR-менеджер компанії. - А 50% - це досить оптимістичний показник».
«Щодо контенту нічого несподіваного ми не виявили: люди бажають бачити кіно та новини, - пояснює Річард Капроні. - Тому ми зробили акценти на цих двох напрямках».
Кіноканали, які пропонує українцям Viasat - TV 1000 Русское кино, Hallmark, Русский иллюзион, MGM, Теле21 і міжнародні канали новин CNN, BBC World, Deutsche Welle, France 24. «Також у наших пакетах будуть два канали, які щойно з’явились на українському ринку: Fox Crime (детективи) і Fox life», - говорить пан Капроні.
В пакетах є й інші нішеві канали: розважально-пізнавальні Viasat History та Viasat Explorer, Discovery та National Geographic; дитячі Nickelodeon, Cartoon Network, Kids Co. Jetix; музичні MTV Ukraine, M1, M2 та VH1 та ін.
«А спорт?», - запитую в Петра Конова, директора з розвитку компанії. Відсутність українських спортивних каналів пан Конов пояснює двома чинниками – результатами досліджень і результатами переговорів. «Наші дослідження показали, що глядачі особливо не акцентують на спортивних каналах, - каже він. - Ми замислилися, чому, і вирішили, що це не тому, що вони не хочуть бачити спорт, а тому, що спорту багато на ефірних каналах... Але... ми б не відмовлялися від цих каналів і весь час ведемо переговори з «Поверхностью», але поки що переговори не увінчалися угодою». Причини – очевидні, адже «Поверхность» має власну супутникову платформу і «вони абсолютно логічно вважають присутність ексклюзивних каналів своєю перевагою», - формулює Петро Конов.
Тимчасом в українському Viasat вже починають працювати над власною ексклюзивною пропозицією для українського ринку: у компанії припускають, що вже за рік запустять український локальний канал Viasat. Крім того, як ексклюзивну пропозицію в компанії оцінюють і всі канали сімейства Viasat, які, щоправда, так само як і спортивні канали «Поверхности», приміром, доступні глядачам у кабельних пакетах. «Акцент на ексклюзивну пропозицію, як правило, робиться на конкурентних ринках, – пояснює Річард Капроні. – В Україні ж, де конкуренції немає, ми робимо акцент на тому, що DTH-телебачення – це повноцінне нормальне телебачення для звичайного українського домогосподарства: недороге і якісне».
Говорячи про те місце, на яке претендує на ринку платного телебачення України компанія Viasat, Петро Конов наголошує: йдеться про послугу середнього класу.
«Зараз ми не говоримо про суперексклюзивну послугу для верхньої частини ринку. Це те, на що націлилося НТВ на українському ринку: вони дорого продаються (вартість мінімального пакету НТВ – 107,5 грн. – ред.) і розраховують отримати верхній сегмент ринку, тобто тих людей, які одразу готові платити. Якщо подивитися на їхню діяльність в Росії, то НТВ за 8 років отримала всього 500 тис., але «дорогих» абонентів, будучи фактичним монополістом на ринку. Коли в Росії з’явився «Триколор», який пропонує дешеву базову послугу (лише основні федеральні канали), за 2 роки він зібрав 1 млн. абонентів. Ми ж на українському ринку пропонуємо послугу «середнього класу», так звану класичну DTH-платформу: платні канали, різні жанри, широкий спектр пропозиції».
На запитання, коли Viasat в Україні матиме мільйони абонентів, топ-менеджмент компанії категорично відмовився відповідати. «Ми дуже консервативно ставимося до прогнозів. Ми публічна компанія, наші акції котуються на біржі, й будь-які хоч мінімально не підтверджені прогнози можуть вплинути на коливання курсу акцій. Тому ми ніколи не анонсуємо прогнозів», - заявив Петро Конов.
Щодо українських телеканалів, то, як оголошено, в пакетах компанії буде представлено ICTV, Новий канал, СТБ, ТРК «Україна» і «1+1». В компанії вважають, що всі загальнонаціональні мовники мають бути представлені в пакетах на умовах «універсальної програмної послуги» (УПП). Проте, оскільки в пакетах не представлено групи каналів «Інтер», приміром, то вочевидь, що не всі мовники поділяють логіку провайдера. «Я не буду називати ці компанії, але вони чомусь вирішили, що ми їм маємо платити...», - сказав про причину відсутності деяких каналів у пакетах Viasat Річард Капроні.
До речі, схема співпраці між мовниками та платформою Viasat у світі не виключає різних комбінацій «хто кому платить» – чи то оператор мовнику за контент, чи то мовник операторові за абонентів. «У світі трапляються випадки, - розповідає Капроні. - Коли мовники навіть самі платять потужним операторам за те, щоби бути присутніми на цих платформах. Як правило, в таких випадках ідеться про великих комерційних мовників, які зароють на рекламі. Умовно кажучи, мовники платять платформі за кількість абонентів, а вже потім покривають ці гроші, продаючи дорожче свою аудиторію рекламодавцям. На першому етапі ми не збираємося брати гроші з українських мовників...». І уточнив, що схема співпраці між оператором та українськими мовниками із збільшенням кількості абонентів змінюватиметься: «Я уже згадав про ті канали, з якими нам зараз не вдалося домовитися на партнерських умовах. Не виключаю, що в майбутньому цим каналам доведеться платити операторові».
На думку пана Капроні, схема, за якої оператор платить телеканалам, можлива лише на конкурентному ринку. «Таке можливе, якщо ідеться про дуже конкурентний ринок, на який заходить новий оператор: заради того, щоби привабити до себе абонентів, він може купувати телеканали. Але в Україні немає конкуренції», - каже він.
Про те, що домовитися з українськими мовниками проблематично, розповів «ТК» й інший супутниковий оператор - «НТВ+Україна». За словами Ігоря Давиденка, генеральний директор компанії «Нові телевізійні технології» та президент групи трьох компаній – «Нова телевізійна група» (продає «НТВ Мир» для кабелю), «Рекламна телевізійна група» (дистрибутор декількох каналів), «Нові телевізійні технології» (супутникова платформа «НТВ Плюс»), говорить, що коли «НТВ+Україна» формувала свій пакет, то багато хто з українських каналів відмовлявся. «У кожного була своя причина, - каже Давиденко. - Деякі казали, що самостійно створять платформу. Деякі казали: платіть нам за те, що ми будемо стояти на платформі. Але ті українські канали, які в нас є (а це НТН, 5 канал, ICTV, «Мегаспорт»), ми поставили в базовий пакет. І вони є безкоштовними». До речі, як зазначив Ігор Давиденко, після того, як багато інших українських каналів увійшли в пакети Viasat, «НТВ+Україна» продовжить переговори з українськими мовниками.
На телеканалі «Україна» перспективи угоди із супутниковим оператором прокоментували стримано: за словами Володимира Манжосова, віце-президента телекомпанії, сьогодні пріоритетнішими для каналів є угоди з кабельними операторами. Супутник же зацікавить мовників тоді, коли зможе пред’явити реальну кількість абонентів. «Проте ми цілком поділяємо ту логіку, що канал «Україна» має входити в універсальну програмну послугу», - наголосив пан Манжосов.
Як працюватимуть легальні супутникові провайдери в умовах, коли, по-перше, немає легальних конкурентів, по-друге, на ринку є достатньо «супутникових нелегалів»? Петро Конов каже, що роботи в Україні є вдосталь – із 17 млн. домогосподарств, лише 7 млн. є абонентами кабельного телебачення, решту треба ще переконати в перевагах платного телебачення. Що ж до піратів, то ситуація України не є унікальною: «Ми аналізували діяльність найбільшої англійської платформи BSkyB, і там теж є проблема, що багато приймачів з Великої Британії завозиться в Іспанію і там фактично здійснюється піратський прийом сигналу, - говорить пан Конов. - Тож, гадаю, це досить звичайна справа для ринку супутникового телебачення. Інша річ, що звичайне не означає законне. Я гадаю, унікальність України – мова. Та сама англійська ситуація – піратство не матиме такого поширення в сусідній Іспанії через мовний бар’єр».
http://www.telekritika.ua/media-rinok/satellite/2008-04-23/38038
